Раді вітати Вас на офіційному сайті
кафедри українознавства Миколаївського НАУ!

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя.

(Франсуа Вольтер)

Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла.

(М. Гоголь)

Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.

(Василь Сухомлинський)

Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості.

(Іван Огієнко)

ЗАПРОШЕННЯ

 
III Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених
 
 «Українознавчий вимір у сучасній науці: гуманітарний аспект»

 

20 квітня 2016 року

завантажити запрошення

Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених


До 200-річчя з дня народження українського генія – Тараса Григоровича Шевченка

Шановні друзі! Сьогодні, напередодні двохсотріччя від дня народження видатного поета Тараса Шевченка, кафедрою українознавства МНАУ ініційовано проведення вечора-посвяти та конкурсної програми «І голос твій, і пензель твій, і слово…».

Український геній Тарас Григорович є прикладом нездоланності митця, це приклад безсмертної природи творчого нескореного людського духу, який з усіх випробувань неминуче виходить переможцем. Шевченкові належить виняткова роль у згуртуванні передових сил української нації, у розвитку і формуванні свідомості українського народу. «Кобзар» охоче оспівує минувшину, але спрямований він у майбутнє. З творчістю Шевченка пов’язане становлення нашої літературної мови, з виходом «Кобзаря» відкривається нова епоха розвитку українського красного письменства. Шевченко воістину виводив рідну літературу на простори вселюдські.

«Кобзар» належить до найволелюбніших книг усіх часів, він наскрізь сповнений прагненням волі, передчуттям її неминучості. Поезії «Кобзаря» пронизані вірою в незнищенність людини, вірою в те, що людина ніколи не змириться з безправством, рабство ніколи не стане для неї нормою існування. У його творах звучить вічний порив людини до щастя, до свободи, до вільної творчості. «І буде син, і буде мати, і будуть люде на землі…» – поет з такою вірою в душі, поет такої енергії вислову, це – великий поет.

Емоційна наснага Шевченкових образів, широта і вільність його асоціативного мислення – ці поетичні гени виявилися плідними і для новітньої поезії. Шевченкова поетика знаходить дедалі більше точок зіткнення із сучасним світовим мистецтвом і його художніми шуканнями. 

Кожен, хто, відкривши томик «Кобзаря», вживеться в багатющий світ його образів, сягне в його розпечені надра, відчує, що книгу цю написала людина, яка воістину вистраждала свої відкриття, людина, яка піднеслась до вершин мудрості, на верхогір’я людського духу.

Ми з вами в «Кобзарі» знайдемо синтез народного і вселюдського досвіду, який тільки є у книгах древніх, що вік їхній вимірюється тисячоліттями.

Слово вічне, слово невмируще своєю правдою, невідцвітне художньою красою - це і є наш «Кобзар»!

Доцент кафедри українознавства Наталія Шарата